Команди Drexel University (США) та Seoul National University створили прототип OLED-дисплея, який може тягнутися і збільшуватися удвічі без падіння яскравості. У розробці брали участь науковці з групи професора українського походження Юрія Гогоці, співвідкривача матеріалів для дисплея.
Команди Drexel University (США) та Seoul National University створили прототип OLED-дисплея, який може тягнутися і збільшуватися удвічі без падіння яскравості. У розробці брали участь науковці з групи професора українського походження Юрія Гогоці, співвідкривача матеріалів для дисплея.
Ключовою зміною в конструкції став прозорий електрод: замість традиційного оксиду індію-олова (ITO), який добре працює на пласких екранах, але тріскається під навантаженням, команда використала матеріали класу MXene. Як пише TechSpot, MXene — це ультратонкі провідні «шари», які поєднують високу електропровідність із механічною гнучкістю: під розтягуванням вони можуть деформуватися через згинання та взаємне ковзання між шарами, не втрачаючи контакт так швидко, як крихкі оксидні плівки. Саме застосування MXene як прозорого електрода автори називають одним із ключових факторів, що дозволив поєднати високу яскравість і розтяжність у прототипі нового OLED.
У прототипі застосували дуже тонку MXene-плівку (порядку десятків нанометрів), що дозволило зберегти провідність навіть тоді, коли дисплей розтягується. Це важливо для «живих» сценаріїв, а саме екранів у носимих гаджетах, розумному одязі, м’якій робототехніці та медичних датчиках, які працюють на поверхні тіла і постійно деформуються під рухом.
Окрім заміни електрода, дослідники переробили й органічну «начинку» OLED. Вони додали два додаткові шари, які оптимізують рух зарядів усередині структури: один ефективніше спрямовує позитивні заряди до світловипромінювальної зони, інший допомагає «повертати» частину енергії, яка зазвичай губиться у вигляді тепла. У підсумку прототип показав зовнішню квантову ефективність 17% — це показник того, наскільки результативно електрична енергія перетворюється на видиме світло. У матеріалі зазначають, що для intrinsically stretchable OLED це один із найвищих результатів, а теоретичну межу для такого класу технологій оцінюють близько 20%.
Автори також звертають увагу на бар’єр, який все ще відділяє розробку від масового продукту: OLED чутливі до кисню та вологи, а надійні захисні покриття зазвичай жорсткі й погано «дружать» із розтягуванням. Тому наступний крок — створити довговічну гнучку герметизацію і перевірити, як дисплей тримає рівномірність світіння після багаторазових циклів деформації.
Раніше dev.ua писав про те, як у США суд визнав, що частина пристроїв Samsung порушує два патенти компанії Pictiva Displays на технології для OLED-дисплеїв, і постановив виплатити $191,4 млн. Виробник не згоден із рішенням і заявив, що подасть апеляцію.
