Програміста, якому прикордонники відмовили у виїзді за кордон попри наявність документів про відрядження, зупинили на шляху додому і звинуватили у спробі незаконного перетину кордону. Як так сталось? 

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області закрив адміністративне провадження проти програміста з Тернополя, якого звинувачували у спробі незаконного перетину державного кордону. Розповідаємо деталі справи.

Що сталося

2 січня 2026 року програміст ТОВ «Транс-Партс» намагався виїхати у службове відрядження до Польщі через пункт пропуску «Смільниця». Однак прикордонники відмовили йому у виїзді з формулюванням «непідтвердження мети поїздки за кордон в період дії воєнного стану», попри наявність дозволу роботодавця та службового наказу.

Повертаючись додому, програміст користувався навігатором для прокладання найкоротшого маршруту. Проїжджаючи через кілька блокпостів без зауважень від співробітників, він був зупинений на черговому контрольному пункті за 5,3 км від державного кордону біля села Жорнава.

Звинувачення та захист

Прикордонники склали протокол про спробу незаконного перетину кордону поза пунктами пропуску. Та захисники програміста подали клопотання про закриття провадження, аргументуючи це відсутністю прямого умислу на незаконний перетин кордону, відсутністю активних дій, спрямованих на наближення до лінії кордону, рухом автодорогами загального користування та наявністю документів для легального виїзду (дозвіл роботодавця, службовий наказ)

Суд дійшов висновку про недоведеність вини айтівця: «До матеріалів справи не додано пояснення свідків, фото- чи відеозаписи, які б підтверджували обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення».

Суд відзначив ключові недоліки у справі прокурорської сторони: не вказано конкретних дій, що становлять об'єктивну сторону правопорушення, затримання відбулося на значній відстані від кордону, немає доказів руху в напрямку кордону з метою його перетинання, відсутні документи про належність місця затримання до прикордонної зони.

Що вирішив суд

Суд підкреслив принцип презумпції невинуватості та необхідність доведення вини поза розумним сумнівом. Провадження закрито  у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Рішення можна оскаржити протягом 10 днів до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд.